плодожерка

ПЛОДОЖЕ́РКА, и, ж. Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин.

Широко застосовується в боротьбі з яблуневою плодожеркою накладання ловчих поясів на стовбури і при основі товстих гілок плодових дерев (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 30);

— Хотілось би й нам.. штурмувати плодожерку та бур’яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба (Гончар, Тронка, 1963, 74).

Значення в інших словниках

1. плодожерка — плодоже́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. плодожерка — -и, ж. Садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плодожерка — ПЛОДОЖЕ́РКА, и, ж. Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин. Широко застосовується в боротьбі з яблуневою плодожеркою накладання ловчих поясів на стовбури і при основі товстих гілок плодових дерев (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах