плоєний
ПЛО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до плої́ти.
2. у знач. прикм. Підданий плоєнню.
Плоєне волосся.
Словник української мови (СУМ-11)ПЛО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до плої́ти.
2. у знач. прикм. Підданий плоєнню.
Плоєне волосся.
Словник української мови (СУМ-11)