плоєний

пло́єний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до плоїти.

2》 у знач. прикм. Підданий плоєнню. Плоєне волосся.

Значення в інших словниках

1. плоєний — пло́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плоєний — ПЛО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плої́ти. 2. у знач. прикм. Підданий плоєнню. Плоєне волосся.  Словник української мови у 20 томах
3. плоєний — ПЛО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до плої́ти. 2. у знач. прикм. Підданий плоєнню. Плоєне волосся.  Словник української мови в 11 томах