плутяга

ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай.

Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Мирний, III, 1954, 330);

— Два роки тому на.. вокзалі такі плутяги вкрали в однієї панійки візочок разом з дівчинкою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 198).

Значення в інших словниках

1. плутяга — плутя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. плутяга — див. ШАХРАЙ.  Словник синонімів Караванського
3. плутяга — див. брехливий; хитрий  Словник синонімів Вусика
4. плутяга — -и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плутяга — див. плут, обманщик  Словник чужослів Павло Штепа
6. плутяга — ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Панас Мирний); – Два роки тому на ..  Словник української мови у 20 томах
7. плутяга — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
8. плутяга — Плутя́га, -ги м. Плутъ, мошенникъ.  Словник української мови Грінченка