Словник української мови в 11 томах

плямуватий

ПЛЯМУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що плями́стий 1.

Вона на мить зупинилася, витираючи піт з червоного плямуватого обличчя (Мик., II, 1957, 400).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. плямуватий — плямува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. плямуватий — -а, -е. Те саме, що плямистий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плямуватий — Плямува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плямуватий — ПЛЯМУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що плями́стий 1. Вона на мить зупинилася, витираючи піт з червоного плямуватого обличчя (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах