плідність

ПЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж.

1. Здатність регулярно давати приплід, плодитися.

Підвищенню плідності свиноматок і збільшенню виходу ділових поросят сприяло в першу чергу поліпшення годівлі (Колг. Укр., 7, 1957, 8).

2. перен. Практична, безумовна користь; плодотворність.

Поезія П. Тичини засвідчує плідність пошуків напруженої асоціативності мислення (Рад. літ-во, 7, 1967, 39).

3. перен. Здатність створювати що-небудь у великій кількості.

З погляду формального мусимо визнати у.. [автора] велику вправність у віршуванні і велику плідність (Фр., XVI, 1955, 107).

Значення в інших словниках

1. плідність — плі́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плідність — -ності, ж. 1》 Здатність регулярно давати приплід, плодитися. 2》 перен. Практична, безумовна користь; плодотворність. 3》 перен. Здатність створювати що-небудь у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плідність — ПЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Здатність регулярно давати приплід, плодитися. Підвищенню плідності свиноматок і збільшенню виходу ділових поросят сприяло в першу чергу поліпшення годівлі (з наук. літ.). 2. перен. Практична, безумовна користь; плодотворність.  Словник української мови у 20 томах