Словник української мови в 11 томах

плікативний

ПЛІКАТИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворює складки; складчастий.

Плікативні дислокації.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. плікативний — плікати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. плікативний — -а, -е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації — порушення первинного залягання верств гірських порід без розриву їхньої суцільності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плікативний — ПЛІКАТИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації.  Словник української мови у 20 томах
  4. плікативний — плікати́вний (лат. plicatilis, від рlісо – складаю, згортаю) складчастий; ¤ п-і дислокації – порушення в заляганні верств гірських порід, що не супроводяться розривом їх суцільності.  Словник іншомовних слів Мельничука