плікативний

Значення в інших словниках

1. плікативний — плікати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. плікативний — -а, -е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації — порушення первинного залягання верств гірських порід без розриву їхньої суцільності. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плікативний — ПЛІКАТИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації. Словник української мови у 20 томах
4. плікативний — плікати́вний (лат. plicatilis, від рlісо – складаю, згортаю) складчастий; ¤ п-і дислокації – порушення в заляганні верств гірських порід, що не супроводяться розривом їх суцільності. Словник іншомовних слів Мельничука