1. Великий тлумачний словник сучасної мови

плікативний

плікати́вний

-а, -е, геол.

Який утворює складки; складчастий.

Плікативні дислокації — порушення первинного залягання верств гірських порід без розриву їхньої суцільності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плікативний — плікати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плікативний — ПЛІКАТИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації. Словник української мови у 20 томах
  3. плікативний — плікати́вний (лат. plicatilis, від рlісо – складаю, згортаю) складчастий; ¤ п-і дислокації – порушення в заляганні верств гірських порід, що не супроводяться розривом їх суцільності. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. плікативний — ПЛІКАТИ́ВНИЙ, а, е, геол. Який утворює складки; складчастий. Плікативні дислокації. Словник української мови в 11 томах