побелькотати
ПОБЕЛЬКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Белькотати якийсь час.
[Петраш:] Тут нова оказія… Парламентер від Петлюри.., може, хай трохи побелькоче з тобою? (Мокр., П’єси, 1959, 21).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБЕЛЬКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Белькотати якийсь час.
[Петраш:] Тут нова оказія… Парламентер від Петлюри.., може, хай трохи побелькоче з тобою? (Мокр., П’єси, 1959, 21).
Словник української мови (СУМ-11)