побенкетувати
ПОБЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Взяти участь у бенкеті; погуляти.
Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету: зійдуться чужі люди, треба діло зробити, треба й побенкетувати (Мирний, III, 1954, 191).
2. Бенкетувати якийсь час.
Тиждень-другий побенкетують [пани], нажируються вволю та й як вітром здмухне їх (Головко, II, 1957, 236).
Словник української мови (СУМ-11)