побережець

ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко. Те саме, що побережа́нин.

Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (Укр. думи.., 1955, 68).

Значення в інших словниках

1. побережець — побере́жець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. побережець — -жця, ч., рідко. Те саме, що побережанин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побережець — ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко. Те саме, що побережа́нин. Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (з думи).  Словник української мови у 20 томах