побережець
ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко. Те саме, що побережа́нин.
Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (Укр. думи.., 1955, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побережець — побере́жець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- побережець — -жця, ч., рідко. Те саме, що побережанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побережець — ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко. Те саме, що побережа́нин. Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (з думи). Словник української мови у 20 томах