1. Словник української мови у 20 томах

побережець

ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко.

Те саме, що побережа́нин.

Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (з думи).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побережець — побере́жець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. побережець — -жця, ч., рідко. Те саме, що побережанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побережець — ПОБЕРЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч., рідко. Те саме, що побережа́нин. Бодай турки та й татари Того не діждали, Щоби наші побережці З хлібом виходжали! (Укр. думи.., 1955, 68). Словник української мови в 11 томах