1. Словник української мови у 20 томах

побережанин

ПОБЕРЕЖА́НИН, а, ч., рідко.

Житель побережжя.

– Стережіться, побережани, в морі козаки! (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побережанин — побережа́нин іменник чоловічого роду, істота житель узбережжя рідко Орфографічний словник української мови
  2. побережанин — -а, ч., рідко. Житель побережжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побережанин — ПОБЕРЕЖА́НИН, а, ч., рідко. Житель побережжя. — Стережіться, побережани, в морі козаки! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 19). Словник української мови в 11 томах
  4. побережанин — Побережанин, -на м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538. Словник української мови Грінченка