побережанин
Побережанин, -на
м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побережанин — побережа́нин іменник чоловічого роду, істота житель узбережжя рідко Орфографічний словник української мови
- побережанин — -а, ч., рідко. Житель побережжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побережанин — ПОБЕРЕЖА́НИН, а, ч., рідко. Житель побережжя. – Стережіться, побережани, в морі козаки! (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- побережанин — ПОБЕРЕЖА́НИН, а, ч., рідко. Житель побережжя. — Стережіться, побережани, в морі козаки! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 19). Словник української мови в 11 томах