побиття

ПОБИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. поби́ти 2, 3, 6.

Уряд навмисне довів [у січні 1905 р.] до повстання пролетаріат, викликавши барикади побиттям беззбройних, щоб придушити це повстання в морі крові (Ленін, 9, 1970, 201).

Значення в інших словниках

1. побиття — побиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. побиття — -я, с. Дія за знач. побити 2), 3), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побиття — ПОБИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. поби́ти 2, 3, 6. Кар на тіло “Руська правда” зовсім не знає, за виїмком кари для холопів за побиття вільної людини (з наук. літ.); Траплялись і безчинства та грабунки, побиття місцевих жителів (Є. Шморгун).  Словник української мови у 20 томах