побиття

ПОБИТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. поби́ти 2, 3, 6.

Кар на тіло “Руська правда” зовсім не знає, за виїмком кари для холопів за побиття вільної людини (з наук. літ.);

Траплялись і безчинства та грабунки, побиття місцевих жителів (Є. Шморгун).

Значення в інших словниках

1. побиття — побиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. побиття — -я, с. Дія за знач. побити 2), 3), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побиття — ПОБИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. поби́ти 2, 3, 6. Уряд навмисне довів [у січні 1905 р.] до повстання пролетаріат, викликавши барикади побиттям беззбройних, щоб придушити це повстання в морі крові (Ленін, 9, 1970, 201).  Словник української мови в 11 томах