поблажливо

ПОБЛА́ЖЛИВО. Присл. до побла́жливий.

Христя серйозно вислухала Анрі-Жака й тільки поблажливо посміхнулась (Ю. Янов., II, 1954, 56);

Били всіх, навіть Михайлика, хоч де в чому дидасколи [учителі] ставилися до нього поблажливо (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316);

Вона таємниче осміхалась і поблажливо хитала головою (Коцюб., II, 1955, 25);

Славко поблажливо плеснув Івана рукою по плечу, мовляв, яке ще ти дитя (Кол., Терен.., 1959, 109).

Значення в інших словниках

1. поблажливо — побла́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поблажливо — Присл. до поблажливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поблажливо — Потуранно, вибачливо, легковажно, злегка, зполегша, милостиво  Словник чужослів Павло Штепа
4. поблажливо — ПОБЛА́ЖЛИВО. Присл. до побла́жливий. Христя серйозно вислухала Анрі-Жака й тільки поблажливо посміхнулась (Ю. Яновський); Били всіх, навіть Михайлика, хоч де в чому дидасколи [учителі] ставилися до нього поблажливо (З.  Словник української мови у 20 томах