побомбити
ПОБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. побомбля́ть; док., перех. і без додатка. Бомбити якийсь час.
— Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (Рильський, II, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. побомбля́ть; док., перех. і без додатка. Бомбити якийсь час.
— Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (Рильський, II, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)