побомбити
ПОБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. побомбля́ть; док., кого, що і без прям. дод.
Бомбити якийсь час.
– Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ПОБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. побомбля́ть; док., кого, що і без прям. дод.
Бомбити якийсь час.
– Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)