Словник української мови в 11 томах

побороти

ПОБОРО́ТИ див. побо́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. побороти — поборо́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. побороти — див. поборювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побороти — ПОБОРО́ТИ див. побо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. побороти — сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно...  Фразеологічний словник української мови
  5. побороти — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. побороти — Поборо́ти, -рю, -реш гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. І. 61.  Словник української мови Грінченка