побочень

ПО́БОЧЕНЬ, чня, ч. Боковий пас у шлеї.

Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Ле, Вибр., 1939, 288).

Значення в інших словниках

1. побочень — по́бочень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. побочень — -чня, ч. Боковий пас у шлеї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побочень — ПО́БОЧЕНЬ, чня, ч. Боковий пас у шлеї. Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. побочень — Побочень, -чня м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.  Словник української мови Грінченка