побочень

ПО́БОЧЕНЬ, чня, ч. Боковий пас у шлеї.

Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Ле, Вибр., 1939, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побочень — по́бочень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. побочень — -чня, ч. Боковий пас у шлеї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побочень — ПО́БОЧЕНЬ, чня, ч. Боковий пас у шлеї. Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. побочень — Побочень, -чня м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160. Словник української мови Грінченка