побризканий

ПОБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́зкати.

Підметена і побризкана водою, долівка пахне землею (Панч, На калин. мості, 1965, 11);

Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі (Тют., Вир, 1964, 230);

Через годину-дві він, уже викупаний, виголений, побризканий одеколоном, сидів перед дзеркалом (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 346);

*Образно. Посизілий витирлуваний вівцями степ, він де-не-де побризканий краплинами синього цвіту (Гончар, Тронка, 1963, 217);

*У порівн. Наче побризкана синіми світлячками, сунула лава військової техніки (Баш, На.. дорозі, 1967, 234);

// побри́зкано, безос. присудк. сл.

— Пал Палич, — гукав Корж, — скажи мені по-сусідському, якою живою водою нас побризкано, що ми не боїмося смерті (Ю. Янов., Мир, 1956, 255).

Значення в інших словниках

1. побризканий — побри́зканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побризканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побризкати. || побризкано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побризканий — ПОБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побри́зкати. Підметена і побризкана водою, долівка пахне землею (П. Панч); Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі (Григорій Тютюнник); Через годину-дві він, уже викупаний, виголений, побризканий одеколоном...  Словник української мови у 20 томах