побудження

ПОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Бажання або намір зробити що-небудь.

Немало приїздило сюди з чисто побожних побуджень. Для них Морниця була тим, чим Мекка для правовірного мусульманина (Вільде, Сестри.., 1958, 45).

Значення в інших словниках

1. побудження — побу́дження іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. побудження — -я, с., діал. Бажання або намір зробити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побудження — ПОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Бажання або намір зробити що-небудь. Немало приїздило сюди з чисто побожних побуджень. Для них Морниця була тим, чим Мекка для правовірного мусульманина (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. побудження — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін.  Словник синонімів української мови