побудити

ПОБУДИ́ТИ¹ див. побуджа́ти.

ПОБУДИ́ТИ², буджу́, бу́диш, док., перех., до чого або з інфін., діал. Спонукати.

Побудити до сміху.

Значення в інших словниках

1. побудити — побуди́ти 1 дієслово доконаного виду будити всіх або багатьох побуди́ти 2 дієслово доконаного виду спонукати діал.  Орфографічний словник української мови
2. побудити — I див. побуджати. II -буджу, -будиш, док., перех., до чого або з інфін., діал. Спонукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побудити — ПОБУДИ́ТИ¹ див. побуджа́ти. ПОБУДИ́ТИ², буджу́, бу́диш, док., кого, що, до чого або з інфін., діал. Спонукати. Побудити до сміху.  Словник української мови у 20 томах
4. побудити — Побуджа́ти, -джа́ю, -єш сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.  Словник української мови Грінченка