ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що побутопи́сець.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
побутовець —
побуто́вець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
побутовець —
-вця, ч., розм. Те саме, що побутописець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побутовець —
ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. 1. Те саме, що побутопи́сець. 2. розм. Засуджений за побутовий злочин. Саме через це вони й звуться указниками, становлячи собою якусь нову таборову породу людей, не схожу ні на побутовців – усяких злодюг...
Словник української мови у 20 томах