побілований
ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побілува́ти.
Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (Гончар, Людина.., 1960, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побілува́ти.
Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (Гончар, Людина.., 1960, 96).
Словник української мови (СУМ-11)