1. Словник української мови в 11 томах

побілований

ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побілува́ти.

Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (Гончар, Людина.., 1960, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побілований — побіло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побілувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побілований — ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побілува́ти. Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах