побілований
ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до побілува́ти.
Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побілований — побіло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- побілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побілувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побілований — ПОБІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побілува́ти. Там, де стояла на пагорбі хата біла, побілована чиїмись чудовими руками, вже дотліває чорна купа руїн (Гончар, Людина.., 1960, 96). Словник української мови в 11 томах