побільшений

ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побі́льшити.

— Найнялась, Христинко? — лагідно й сумовито запитує Степан Васильович. — Мусила, бо інакше не проживеш, — тихцем відповіла й подивилась на свої, економською роботою побільшені руки (Стельмах, І, 1962, 203);

Побільшена тінню кудлата Сашкова голова відбивалась на стіні (Коп., Лейтенанти, 1947, 166);

// У знач. прикм.

Над канапою стоїть у мене побільшена картка жінки у купальному костюмі (Ю. Янов., II, 1958, 20);

З побільшеним апетитом накладав [Аркадій Петрович] на тарілку цілу купу салати (Коцюб., II, 1955, 388);

Веденін з побільшеною увагою слухав професорову мову (Коцюба, Нові береги, 1959, 189).

Значення в інших словниках

1. побільшений — побі́льшений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побільшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побільшити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побільшений — Побі́льшений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. побільшений — ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побі́льшити. – Найнялась, Христинко? – лагідно й сумовито запитує Степан Васильович. – Мусила, бо інакше не проживеш, – тихцем відповіла й подивилась на свої, економською роботою побільшені руки (М.  Словник української мови у 20 томах
5. побільшений — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.  Словник синонімів української мови