побільшений
ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до побі́льшити.
– Найнялась, Христинко? – лагідно й сумовито запитує Степан Васильович. – Мусила, бо інакше не проживеш, – тихцем відповіла й подивилась на свої, економською роботою побільшені руки (М. Стельмах);
Побільшена тінню кудлата Сашкова голова відбивалась на стіні (О. Копиленко);
// у знач. прикм.
Над канапою стоїть у мене побільшена картка жінки у купальному костюмі (Ю. Яновський);
З побільшеним апетитом накладав [Аркадій Петрович] на тарілку цілу купу салати (М. Коцюбинський);
Веденін з побільшеною увагою слухав професорову мову (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)