побільше

ПОБІ́ЛЬШЕ, рідше ПОБІ́ЛЬШ, присл., розм.

1. Якомога більше, більш.

Побільше їж, а поменше говори (Номис);

– Щось я хотів... Ага, кваску... скажи там, тільки холодненького і побільше... (С. Добровольський);

Тільки полегшало трохи, зразу й на ноги спробувала стати [Катря]. Не держать ноги. Стала тоді хліба побільш їсти (А. Головко);

Треба мати на увазі, що моя наречена тільки й мріяла про народ, партії, бомби, страйки. І щоб все се було страшенно таємниче, щоб побільше конспірацій, шифрів, паролів (В. Винниченко);

Ухвалили йти на південь, на прорив. А перед тим набрати побільше таких, як і самі, охочих іти разом (І. Багряний).

2. Те саме, що здебі́льшого; переважно.

Говорив тільки я, а він побільше мовчав;

Білісіньких або зовсім чорних людей нема, брат; люди, як приглянутись, – побільше будуть сірі... (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. побільше — побі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. побільше — див. здебільшого  Словник синонімів Вусика
3. побільше — рідше побільш, присл., розм. 1》 Якомога більше, більш. 2》 Те саме, що здебільшого; переважно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побільше — ПОБІ́ЛЬШЕ, рідше ПОБІ́ЛЬШ, присл., розм. 1. Якомога більше, більш. Побільше їж, а поменше говори (Номис, 1864, № 12878); — Щось я хотів… Ага, кваску… скажи там, тільки холодненького і побільше… (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах