поважаючий

ПОВАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до поважа́ти 1.

Іван Семенович мовчки слухав, розуміючи, що вчителю треба подумати, і ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Янов., II, 1954, 114).

Значення в інших словниках

1. поважаючий — ПОВАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поважа́ти 1. Іван Семенович мовчки слухав, розуміючи, що вчителю треба подумати, і ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах