поважити
ПОВА́ЖИТИ¹, жу, жиш, док., перех. Зважити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
ПОВА́ЖИТИ², жу, жиш, док., діал.
1. кому. Виявити повагу до кого-небудь, виконавши його бажання.
На прощанні випрохала Маруся у Василя сватаний платок.. Поважив їй Василь, віддав (Кв.-Осн., II, 1956, 77).
2. на що. Спокуситися.
— Хто за його добре слово скаже?.. А ти поважила на його красу..? А краса та, та врода тільки на лихо й здалися! (Мирний, І, 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)