поважливо
ПОВА́ЖЛИВО. Присл. до пова́жливий.
— Не бійтеся, Матію, — каже [Іван] відтак поважливо, — я хоч молодий, а знаю потроха [потроху], як і що повинно бути (Фр., V, 1951, 348);
— Нащо хвилюватися, Семене Ларивоновичу? — одказав поважливо й без образи Мишуня (Ю. Янов., II, 1954, 136).
Словник української мови (СУМ-11)