1. Словник української мови в 11 томах

поважливо

ПОВА́ЖЛИВО. Присл. до пова́жливий.

— Не бійтеся, Матію, — каже [Іван] відтак поважливо, — я хоч молодий, а знаю потроха [потроху], як і що повинно бути (Фр., V, 1951, 348);

— Нащо хвилюватися, Семене Ларивоновичу? — одказав поважливо й без образи Мишуня (Ю. Янов., II, 1954, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважливо — пова́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поважливо — Присл. до поважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважливо — ПОВА́ЖЛИВО. Присл. до пова́жливий. – Не бійтеся, Матію, – каже [Іван] відтак поважливо, – я хоч молодий, а знаю потроха [потроху], як і що повинно бути (І. Франко); – Нащо хвилюватися, Семене Ларивоновичу? – одказав поважливо й без образи Мишуня (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах