поважливо
ПОВА́ЖЛИВО.
Присл. до пова́жливий.
– Не бійтеся, Матію, – каже [Іван] відтак поважливо, – я хоч молодий, а знаю потроха [потроху], як і що повинно бути (І. Франко);
– Нащо хвилюватися, Семене Ларивоновичу? – одказав поважливо й без образи Мишуня (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поважливо — пова́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поважливо — Присл. до поважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поважливо — ПОВА́ЖЛИВО. Присл. до пова́жливий. — Не бійтеся, Матію, — каже [Іван] відтак поважливо, — я хоч молодий, а знаю потроха [потроху], як і що повинно бути (Фр., V, 1951, 348); — Нащо хвилюватися, Семене Ларивоновичу? — одказав поважливо й без образи Мишуня (Ю. Янов., II, 1954, 136). Словник української мови в 11 томах