Словник української мови в 11 томах

повержений

ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргти.

Передні шеренги демонстрантів вже розсипались, і на допомогу поверженому прапороносцеві кинулось кілька гімназистів (Смолич, Мир.., 1958, 209);

Найжорстокіший полководець стає великодушним, коли біля своїх ніг бачить поверженого ворога (Добр., Очак. розмир, 1965, 142);

Він переможно глянув на поверженого таким красномовством Салая (Собко, Нам спокій.., 1959, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повержений — пове́ржений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. повержений — див. переможений  Словник синонімів Вусика
  3. повержений — -а, -е, ритор. Дієприкм. пас. мин. ч. до повергти. Повержений кумир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повержений — ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, уроч. Дієпр. пас. до пове́ргти. Генріх не втримався в сідлі, звалився на землю безпорадно й незграбно, упав під копита розпалених гоном коней, вершники нічого не могли вдіяти з розтелесованими тваринами, а коні, не розбираючи...  Словник української мови у 20 томах