повержений

ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, уроч.

Дієпр. пас. до пове́ргти.

Генріх не втримався в сідлі, звалився на землю безпорадно й незграбно, упав під копита розпалених гоном коней, вершники нічого не могли вдіяти з розтелесованими тваринами, а коні, не розбираючи, де імператор, де простий чоловік, промчали над поверженим Генріхом (П. Загребельний);

Найжорстокіший полководець стає великодушним, коли біля своїх ніг бачить поверженого ворога (С. Добровольський);

Він переможно глянув на поверженого таким красномовством Салая (В. Собко);

А в малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз. З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на землю і поламав свої тоненькі крила коло моркви (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. повержений — пове́ржений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повержений — див. переможений  Словник синонімів Вусика
3. повержений — -а, -е, ритор. Дієприкм. пас. мин. ч. до повергти. Повержений кумир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повержений — ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргти. Передні шеренги демонстрантів вже розсипались, і на допомогу поверженому прапороносцеві кинулось кілька гімназистів (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах