Словник української мови в 11 томах

повесні

ПОВЕСНІ́, присл. Весною, навесні.

Не співай повесні, Соловейко, мені (Манж., Тв., 1955, 45);

Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (Ів., Вел. очі, 1956, 101).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повесні — ПОВЕСНІ́, присл. Весною, навесні. Не співай повесні, Соловейко, мені (І. Манжура); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах