повесні
ПОВЕСНІ́, присл. Весною, навесні.
Не співай повесні, Соловейко, мені (Манж., Тв., 1955, 45);
Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (Ів., Вел. очі, 1956, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повесні — ПОВЕСНІ́, присл. Весною, навесні. Не співай повесні, Соловейко, мені (І. Манжура); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах