повесні

ПОВЕСНІ́, присл.

Весною, навесні.

Не співай повесні, Соловейко, мені (І. Манжура);

Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повесні — ПОВЕСНІ́, присл. Весною, навесні. Не співай повесні, Соловейко, мені (Манж., Тв., 1955, 45); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (Ів., Вел. очі, 1956, 101). Словник української мови в 11 томах