повесніти
ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет.
Док. до весні́ти;
// безос.
Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повесніти — повесні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повесніти — -ію, -ієш, поет. Док. до весніти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повесніти — ПОВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, поет. Док. до весні́ти; // безос. Як потепліє, повесніє, У гаї знов зазеленіє Новеньке листячко дубове (Павл., Бистрина, 1959, 206). Словник української мови в 11 томах