повечеряти

ПОВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, док. Поїсти ввечері.

Напились ми чаю, повечеряли — і почалися у нас розмови (Хотк., І, 1966, 164);

Він тримався бадьоро і з великим апетитом повечеряв (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 140);

— А тепер, Катерино, піди собі до челядні, повечеряй, чим бог послав (Стельмах, І, 1962, 298).

Значення в інших словниках

1. повечеряти — повече́ряти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повечеряти — -яю, -яєш, док. Поїсти ввечері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повечеряти — Повече́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повечеряти — ПОВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, док. Поїсти ввечері. Напились ми чаю, повечеряли – і почалися у нас розмови (Г. Хоткевич); Він тримався бадьоро і з великим апетитом повечеряв (М. Трублаїні); – А тепер, Катерино, піди собі до челядні, повечеряй, чим Бог послав (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. повечеряти — Повече́ряти, -ряю, -єш гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.  Словник української мови Грінченка