повзання
ПО́ВЗАННЯ, я, с. Дія за знач. по́взати.
Бачили [ми на дні моря].. ліниве повзання крабів, підводні печери (Коцюб., II, 1955, 417);
Надто гордий і незалежний, щоби просьбами, повзанням впрошуватися в його [Гуртера] ласку, він [Ангарович] сповняв точно його волю і не інтересувався ним зовсім (Фр., VI, 1951, 382).
Словник української мови (СУМ-11)