повзводно
ПОВЗВО́ДНО, військ. Присл. до повзво́дний.
Бійці шикувались повзводно (Десняк, Опов., 1951, 34);
На завдання ходили [розвідники] повзводно, з кулеметами (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 496).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВЗВО́ДНО, військ. Присл. до повзво́дний.
Бійці шикувались повзводно (Десняк, Опов., 1951, 34);
На завдання ходили [розвідники] повзводно, з кулеметами (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 496).
Словник української мови (СУМ-11)