повздовж
ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подо́вж.
Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подо́вж.
Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)