повидати
ПОВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити 1.
— Чкурнем — і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (Котл., І, 1952, 223);
— Ну, а ти ж де побував? Що повидав? (Тют., Вир, 1964, 215).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити 1.
— Чкурнем — і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (Котл., І, 1952, 223);
— Ну, а ти ж де побував? Що повидав? (Тют., Вир, 1964, 215).
Словник української мови (СУМ-11)